Полтавская область онлайн
Як може змінитися одна міська лікарня за рік: історія лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» (ІНФОГРАФІКА)
02.02.2018 17:44

Як може змінитися одна міська лікарня за рік: історія лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» (ІНФОГРАФІКА)

Понад рік головлікар закладу разом з колективом працював над змінами у лікарні

Зараз він вирішив розповісти журналістам pl.oblast.online, що ж їм вдалося змінити, із чим виявилися проблеми та які зміни чекають на медицину Кременчука. Детальніше про те, які нові унікальні операції почали робити у Кременчуці, на що йдуть благодійні внески, як отримати послуги вузьких спеціалістів безкоштовно та багато іншого – читайте у статті

«У нас немає секретів від пацієнтів і преси» — Віктор Сичов

У жовтні 2016 року у колишньої Третьої міської лікарні змінився головний лікар, а за кілька місяців змінилася і сама лікарня – включила в себе дві поліклініки (3-тю і 4-ту) та почала ставати центром нового госпітального округу і отримала назву «Кременчуцька». Очолив її кардіохірург з Інституту серця у Києві Віктор Сичов. Понад рік він разом з колективом працював над змінами у медзакладі та вирішив розповісти, що ж їм вдалося змінити, із чим виявилися проблеми та які зміни чекають на медицину у Кременчуці.

— Ми продовжуємо з колективом процес, який називається «відкрита лікарня». Нічого не приховуємо від громадськості, щоб не було ніяких пересудів, у нас немає секретів від пацієнтів, від преси. 2017 року ми почали більше ургентувати (надавати невідкладну допомогу), і сьогодні у нас ургентний день. Раніше ми ургентували у вівторок, четвер і неділю, тепер ми ургентуємо ще й по середах.

«Травматологія»

Пацієнтів у цьому відділенні в 2017 році було менше ніж в 2016, кількість операцій також суттєво зменшилася.

— Ми не розповідали, що наші спеціалісти під кінець 2017 року почали оперувати тазостегнові суглоби. З кінця жовтня до початку січня 2018 року вже виконано 10 операцій, — каже Віктор Сичов.

За інформацією головлікаря, медики із «Кременчуцької» їздили на навчання до Харкова, і під контролем спеціалістів вже самостійно імплантували 10 тазостегнових суглобів.

— Це дуже хороший прогрес, потрібна річ у масштабах міста. Тому що пацієнти, які зіштовхнулися з цим знають, що найближче місце, де роблять подібні операції – це Полтава. Тому ми готові цим займатися самостійно. До того ж, є нові методики з проведення операцій на стопі. Оперування шишок, мозолів, викривлення пальців, плоскостопості. Наші травматологи це все оперують, — каже головлікар.

За словами Віктора Сичова, у планах на 2018 рік – розвиток ПРП-терапії. Такого виду лікування, що передбачає введення аутоплазми пацієнта для лікування деформуючих артрозів, периартритів та переломів, що повільно зростаються.

— Ця технологія для Кременчука нова, але нова і в медицині. У Кременчуці цим більше ніхто не займається. Курс – 3-5 ін’єкцій. Сподіваємося, що лікування знайде відгук у пацієнтів. Як би не хотілося, щоб вони не хворіли, але є попит на це, — розповідає Віктор Сичов.

Як свідчать дані травматологів лікарні, імплантації суглобів потребує мінімум 1 пацієнт на 2 тисячі населення.

 

«Хірургія»

У цьому відділенні кількість пацієнтів у 2017 році, порівняно з 2016 – збільшилася у понад 200 чоловік.

— Ми оперуємо більше за всіх не лише у Кременчуці. Ми на рівні Полтавської обласної лікарні, — каже Віктор Сичов.

За даними статистики, у 2016 році фахівці «Кременчуцької» провели 111 лапароскопічних холецистектомій (видалення каменів із жовчного міхура), із них 10 були ургентними (невідкладними). У 2017 році таких операцій було 133, із них 131 — запланована.

— Стільки операцій з приводу холециститу не робить у місті ніхто. І план по лапароскопії на цей рік – це лапароскопічне оперування гриж (операції при грижовій патології), — каже головлікар «Кременчуцької».

Віктор Сичов розповідає, що у 2017 році в «Кременчуцькій» збільшився попит на оперування зоба (збільшеної у розмірі щитоподібної залози). 69 пацієнтів проти 65 у 2016 році.

— Займається цим один хірург — Микола Гніденко, але у нього є асистенти, які навчаються, щоб не було монополії на виконання тих чи інших видів операцій, бо відсутність хірурга не повинна впливати на якість послуг, які отримує пацієнт, — каже головлікар Віктор Сичов.

Відомо, що персонал Хірургічного відділення поповнився фахівцем з ЦРЛ – лікарем Коваленком. Планується, що він займатиметься розвитком напряму оперування лапароскопічних гриж.

На фото в зеленій формі лікар Коваленко

Гінекологія та проктологія у Хірургічному відділенні

У 2017 році у лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» почали активно розвивати гінекологічну та проктологічну служби при Хірургічному відділенні.

— Ми майже повністю сформували гінекологічну службу лікарні. З урахуванням того, що ми продовжуємо збільшувати кількість невідкладних операцій, нам довелося задіяти гінекологів-сумісників. Це потрібно, щоб не було «човників» для породіль – дім, лікарня – «пологовий». Ми намагаємося це власними силами перекривати, наскільки це можливо, — розповідає Віктор Сичов.

За словами медика, у лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцькій» працює гінеколог Юрій Михайлець. Ще у 2016 році він за рік у цій лікарні зробив 22 операції, а у в 2017 році — 122 великих і 156 малих операцій.

Стосовно проктології, то у «Кременчуцькій» працює головний проктолог міста і єдиний сертифікований проктолог у Кременчуці — Галина Познякова.

— Галина Валеріївна пройшла спеціалізацію. Варто зауважити, що у нас проктолог за 2017 рік проконсультував 777 пацієнтів тільки з однією нозологією. Найближчі лікарні – 140-360 пацієнтів за рік, — розповідає головлікар «Кременчуцької».

За словами Віктора Сичова, планується, що у 2018 році Хірургічне відділення лікарні обслуговуватиме близько мільйона пацієнтів.

 

«Нейрохірургія»

У 2017 році кількість пацієнтів Нейрохірургічного відділення, на щастя, зменшилася, але кількість операцій стала більшою.

— Показники збільшилися за рахунок судинних операцій, ЛОР-операцій (робить лікар Мироненко, що переїхала з Донецька, кандидат наук). Також у нас з’явився щелепно-лицевий хірург, якого раніше не було, і виконав за рік 68 операцій, — каже Віктор Сичов.

За даними статистики, всього за рік у «Нейрохірургії» прооперували понад півтисячі пацієнтів. Більшість операцій були судинні та стоматологічні.

 

Чому звільняються нейрохірурги та для чого у Кременчуці варто відкрити Відділення спецтравм?

За рік лікарня «Кременчуцька» отримала не лише здобутки, але і втрати – частина лікарів стала звільнятися. Особливо це стосувалося відділення «Нейрохірургії».

— Один лікар звільнився уже, один лікар збирається звільнятися, один лікар пенсійного віку. Залишається лише завідуючий і лікар Мироненко. Як ви розумієте, фізично два лікарі не перекриють всю патологію. З приводу питання про те, що треба працювати з персоналом, то не потрібно мати медосвіти, щоб зрозуміти, скільки часу треба на підготовку нейрохірурга. Навіть якщо ми візьмемо інтернів і якщо найближчого часу не «заманимо» звідки-небудь вже навченого лікаря, у нас нейрохірургії такої, як хотілося б – не буде, — говорить головний лікар «Кременчуцької».

За словами медика, у них є інформація від Мінохорони здоров’я з методикою розрахування фінансів медзакладів, яка затверджена 29 грудня 2017 року. І якщо співставити рекомендовані МОЗ дані з даними нейрохірургічного відділення, то різниця вражає.

— Кількість пацієнтів, які знаходяться на лікуванні у цій лікарні – це, переважно не нейрохірургія, це, швидше, пацієнти відділення «Спеціальні травми». Лише за даними 2016 року у нас із 10 були 5 нозологій, які не повинні лікуватися у стаціонарі. Але люди лежать, бо «швидка» привозить, вона не може відмовити пацієнтам. Ми приймаємо з тієї ж причини. Звісно ж, більша частина цих пацієнтів знаходиться у наркотичному, алкогольному стані сп’яніння, без свідомості. Перше, що треба зробити таким людям — комп’ютерну томографію, але більшість з них не може її оплатити. Інша колонка – перебування у заклад – 1 або 27 днів – тобто людина надійшла сьогодні, а завтра її вже виписують. Це людиноресурси, це ліжко-дні, це нянечки, медсестри, лікарі, які займаються людьми, які десь просто випили. Це складно для нейрохірургів, і на сьогоднішній день з мерією міста проводиться робота – пишеться проектна документація для того, щоб відкрити відділення спецтравми – як це є у великих містах. Бо ми всі бачимо, як привозять людей без визначеного місця проживання, п’яних, тих людей, які не повинні лежати у нейрохірургії по одному дню, бо у них спеціальні травми. Ми дуже сподіваємося, що цьогоріч на нашій базі відкриють відділення для таких пацієнтів, буде виконаний ремонт і відділення нейрохірургії займатиметься тим, чим має займатися – ЛОР-лікуванням, судинним лікуванням, офтальмологічним, а також щелепно-лицьовим, — каже Віктор Сичов.

Чому жителі інших областей і Полтавщини довіряють «Кременчуцькій» більше, ніж самі кременчужани?

За словами головлікаря Сичова, у відділенні нейрохірургії звісно ж лікуються судинні хвороби.

— Звертаю увагу, що єдиний висококласний судинний хірург у Кременчуці, якого я знаю, це Віталій Пічка (це згідно зі світовими показниками якості роботи – кількістю виконаних операцій та рівнем операцій). У 2017 році він виконав у Кременчуці 183 планових операції проти 93-х у 2016 році, і 32 невідкладні проти 12. Чому є такий скачок в операціях? Окрім авторитету самого лікаря ми в 2017 році розробили наказ в якому повідомили, що ургентну судинну службу повністю взяли на себе. Таким чином ми зробили невідкладну допомогу зручнішою для пацієнта (щоб він не їздив у «швидкій» по всьому місту, а одразу приїжджав до нас) та зекономили на логістиці «швидкої», — каже головлікар Віктор Сичов.

За словами медика, із 1050 пацієнтів які були на консультації у судинного хірурга, з Кременчука виявилося тільки 141 – 10% від усієї кількості. 257 – жителі Полтавської області. Всі інші (654) – жителі інших областей.

— Це те, про що я кажу вже другий рік і намагаюся достукатися до медзакладів, до населення, до ЗМІ. Рівень довіри кременчужан – 10 % чомусь. Жителі області, маючи у Полтаві судинну хірургію, більше довіряють нам, ніж це роблять жителі нашого міста. При цьому, у нас є акценти на судинній хірургії – те, чого немає більше ніде в місті чи області, наприклад — видалення тромбів і бляшок в із сонної артерії. Цього ніхто не робить, не знаю чому, Пічка це робить. Такі операції роблю я, якщо потрібно, ми будемо робити їх для населення. Щоб було зрозуміло для пацієнта — бляшки чи тромбози сонної артерії це інсульти, це транзиторні ішемічні атаки, а також «шум в голові» (двосторонні і односторонній). Це все лікується хірургічно, не таблетками, не фізіотерапевтично, ми можемо всі ці операції проводити тут. Але якісь вищі сили не дозволяють нам цим займатися, — констатує лікар Сичов.

 

«Кардіологія»

За словами медиків, у 2017 році це відділення пропрацювало дуже потужно. Багато роботи пов’язали з тим, що «Кременчуцька» стає лікарнею госпітального округу Південний. У 2017 році тут пролікували понад 1,5 тисячі пацієнтів.

— Підніму цього разу питання смертності. Зараз показники вищі, але є відсоткове співвідношення, от в ньому показники менші. В 2016 році була смертність 5,52%, а у 2017 році – 5,36%. Тобто, у відсотках показники зменшилися, але я ніколи не спираюся на це бо це конкретні життя, конкретні люди. В кількісному співвідношенні смертей, звісно, стало трохи більше, — ділиться головлікар.

З квітня 2017 року у Кардіологічному відділі працює програма «Стоп Інфаркт». Медик наголошує, що ця програма хоч і дає результати, але вона – не панацея.

— Це не означає, що якщо пацієнт приїхав з інфарктом, то він не помре, або він буде здоровий. «Стоп Інфаркт» – це попередження інфаркту. В 2016 році був 301 інфаркт, а в 2017 році – 282. Кількість пацієнтів, які пройшли по «Стоп Інфаркту» – не всі «інфарктники», це пацієнти з нестабільними стенокардіями, з порушеннями серцевого ритму, пацієнти яких «зняли» з інфаркту. За один рік довести дію програми неможливо, це програма, яка дасть знати про себе через 2-3 роки. Із тих пацієнтів, які померли від інфаркту, а їх було 56 чоловік, 31 пацієнт – це добова смертність. Це пацієнти, які провели у лікарні годину, дві, максимум – добу. Із 56 пацієнтів 38 померли від кардіогенного шоку, яких «швидка» доправила до лікарні вже і передсмертному стані і говорити про те, що в місті є програма «Стоп Інфаркт» і вона не працює і не рятує — це не правильно і не чесно, в першу чергу, по відношенню до персоналу, — каже Сичов.

Як свідчать дані статистики, у 2017 році на дію програми заклали коштів на 100 коронарографій та на 75 стентувань. Але виконано було 107 стентувань і 143 коронарографії.

— Так вийшло тому, що процедура стандартизована, але є анатомічні відмінності в кожного пацієнта. Тому на когось пішло більше «контрасту», на когось – більше «проводів». Але плюс в цьому який, якби місто вкладало кошти, так, як робило це раніше, просто закуповуючи витратний матеріал, то потім виходив би «різнобій», от на цьому втрачається багато матеріалів і коштів. У світі все давним-давно пораховано, тому був проведений тендер і закуплена саме послуга, — каже Віктор Сичов.

Унікальні кардіологічні операції, які провели у «Кременчуцькій»

З урахуванням того, що у нас є ангіограф, ми на базі нашої лікарні провели операцію по встановленню кардиостимулятора. На цей рік запланований розвиток цього направлення. Кошти є, але чи будуть вони виділені, це не від нас залежить. Ми операцію провели досить вдало. Приїхали наші колеги з Інституту серця оперативно імплантували тут кардіостимулятор, пацієнт (до слова, теж не кременчужанин) задоволений, родичі задоволені, нікуди з лікарні нікого не «трясли» до іншого міста. Приїхали хлопці, все зробили і поїхали, — каже Віктор Сичов.

За інформацією медиків, у 2017 році у «Кременчуцькій» також провели три стентування периферичних артерій.

— Це відноситься до судинної хірургії. Пацієнтам стентували дві хребтові артерії і поверхневі стегнові артерії. Пацієнти провели не 7-12 днів, як це могло бути, у лікарні, а провели тут 2 дні і повернулися додому без болю і занепокоєння, — каже головлікар.

 

Чому в лікарні з’явилися благодійні внески і кому їх пропонують

Як розповів Віктор Сичов, після того, як у серпні у лікарні «Кременчуцькій» ввели благодійні внески, (згідно з вимогою наказу МОЗ України №848 «Про благодійні внески», та на основі постанови Кабміну №1222) кількість пацієнтів, зі слів і спеціалістів зі статистики, зменшилася на третину. Відбулося це не тому, що пацієнтам було дорого платити, а тому, що не хотіли ходити до сімейних лікарів.

— Це не моя вигадка, не моя примха, накази працюють з 2000 та 2015 року. Ми намагаємося відновити втрачену ланку між сімейною медициною і вузькими спеціалістами. Після того, як у 2013 році інститут дільничної терапії був зруйнований і з’явився інститут сімейної терапії, пацієнти продовжують за інерцією ходити кому куди треба, чи хто куди хоче. Насправді так бути не повинно, є дільничний терапевт (сімейний лікар), і якщо пацієнт хоче відвідати вузького спеціаліста, він спочатку має прийти до сімейного лікаря. Він може скаржитися на якийсь біль, але це може бути ознакою зовсім інших проблем і віддиференціювати це можна на рівні сімейної медицини, — розповідає лікар Сичов.

Віктор Сичов каже, що благодійний внесок – це лише пропозиція, і людина сама має обрати, сплачувати його чи ні, і до того ж, їх пропонують сплатити тим пацієнтам, які хочуть потрапити до вузьких спеціалістів не відвідавши сімейного лікаря.

— Ми не викручуємо нікому руки, не «заламуємо», ми пропонуємо. І ці благодійні внески, які стосуються консультативного прийому, вони стосуються лише тих пацієнтів, які хочуть пройти «повз» сімейного лікаря. Пацієнти, що приходять до вузьких спеціалістів з направленням від сімейного лікаря, приймаються абсолютно безкоштовно. Хочете, можете вважати це певним чином регулюючим механізмом і логістикою, — каже Віктор Сичов.

На прес-конференції місцеві журналісти повідомили, що у них є дані, які свідчать про те, що за деякі платні послуги, визначені у переліку Полтавського департаменту охорони здоров’я, були сплачені кошти, як благодійні внески. Віктор Сичов пояснив, чому так відбувається.

— Якщо опиратися на платні послуги, то консультація вузького спеціаліста, коштує від 4,30 грн до 6,50 грн. І на 6,50 грн забезпечити робоче місце для прийому лікарю, м’яко кажучи, складно, чесно кажучи, неможливо. Бо навіть маски чи рукавички не входять до цієї суми. Ми не підміняємо категорію, це благодійні внески, бо якщо сумарно взяти документи і накази, то благодійний внесок направлений на забезпечення роботи лікаря, забезпечити її за 6 грн, неможливо. Платні послуги, які прописані Полтавським департаментом охорони здоров’я стосуються профоглядів. Це ціна профогляду – платна послуга, — каже головлікар «Кременчуцької».

Також Віктор Сичов Розповів, що у лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» є благодійний рахунок і звіти про кошти з того рахунку може побачити кожен бажаючий пацієнт на дошках оголошення у лікарні.

— Все, що фінансово відбувається в цій лікарні, все контролюється, про все є звіт, і ці звіти висять на інформаційних дошках і на Молодіжному і на Павлова. У нас ніяких секретів ні від кого немає. І за кожну копійку, яка входить в термінал, підкреслюю, не в кишеню, не в руку лікарю, за кожну копійку в цій лікарні ми готові відзвітуватися перед буд-ким, хто задасть це питання, — каже Віктор Сичов.

До слова, за минулий рік у цій лікарні було два контрольно-ревізійних управління — міське і полтавське. В результаті здійснених перевірок претензій до медиків не було.

— Мене цікавить лише кінцевий результат – як працює лікарня, і чи задоволений пацієнт. Ми готові до всіх перевірок, ми постійно відповідаємо на питання, завдяки пацієнтам, перевіркам, ЗМІ. Зараз можу озвучити не докопієчні, але приблизні цифри. Після того, як ввелися благодійні внески, в середньому протягом місяця по двом поліклінікам, в касу лікарні надійшло від 6 до 10 тисяч гривень за рахунок консультацій лікарів. Це десь по 50 гривень з пацієнта. Але з урахуванням того, що в приватних клініках міста, і ви про це теж знаєте, консультація стартує від 150-160 грн, то 50 гривень – це зовсім маленька сума. І можете порахувати, скільки пацієнтів не вважають непристойним зробити цей благодійний внесок, — розповідає Віктор Сичов.

За словами медиків, у 2017 році їх лікарня повністю відійшли від системи талонів до вузьких спеціалістів. У поліклініках на Молодіжному і на Павлова працюють мобільні телефони, за якими можна записатися на прийом: 3 лікарня — 097-45-00-333, 4 лікарня — 096-132-71-62.

 

Що вдалося зробити у «Кременчуцькій» завдяки благодійним внескам пацієнтів

Головний лікар «Кременчуцької» Віктор Сичов розповідає, що благодійні внески не лежать «мертвим вантажем» на рахунку лікарні, за ці кошти вже чимало зроблено для зручності пацієнтів і лікарів.

— Завдяки благодійним внескам за останні півроку у нас проведений ремонт лабораторії на Молодіжному, та відремонтована одна кімната. На сьогодні ми закінчили ремонт на першому поверсі у лікарні на Молодіжному, поклавши плитку біля кабінету рентгенографії, де постійно лінолеум стирався. Тут на Павлова ми відремонтували підлітковий кабінет, який не ремонтувався 40 років. Зробили ремонт приміщення для провізорів у підвалі, — розповідає Віктор Сичов.

Але медик зауважує, що «зробили ремонт», це не закупили послуги з ремонту. Це означає, що працівники лікарні самостійно придбали витратний матеріал і адміністративно-господарська частина закладу працювала над цим ремонтом.

— У нас у 2017 році з’явився головний інженер, нарешті, відповідальний, висококваліфікований, за ці ж гроші, які ми заробили завдяки благодійним внесками і платними послугами ми змінюємо труби, змінюємо засувки. У лабораторії придбано обладнання на прохання лаборантів. Ми придбали коагулометр на Молодіжний, на Павлова придбали апарат для визначення електролітів. Те, чого не було, без чого не може працювати ні кардіологія, ні хірургія ні реанімація. Ми за ці кошти встановили влітку в кабінетах УЗД, де є нові апарати, кондиціонери, бо пацієнти втрачали свідомість від спеки. Це все відбулося лише завдяки тому, що є населення, яке розуміє, що ми робимо, і все-таки, йде назустріч, — ділиться головлікар.

 

Плани на майбутнє: створення Кардіоцентру і трансплантація органів

Не так давно лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» отримала обладнання від Світового банку — УЗД-апарати, холтери, добовий монітор тиску. Діагностування та лікування на цьому обладнанні проводиться повністю безкоштовно. За рахунок міськбюджету у «Кременчуцькій» з’явився відеогастроскоп (стійка) та до кінця 2018 року з’явиться колоноскоп.

За словами віце-мера Кременчука Ольги Усанової, цьогоріч запланований капремонт боксів першого поверху інфекційного відділення, яке входить до складу лікарні, вартістю 1 млн 300 тисяч грн. Також продовжиться заміна вікон у будівлі за адресою проспект Лесі Українки 80, там де знаходиться Діагностично-консультитвний центр – 557 тисяч 685 грн. Вартість цих робіт сплатять за допомогою державної субвенції.

Окрім того у Кременчуці з’явиться приймально-діагностичне відділення з функцією надання невідкладної стаціонарної допомоги. Проект почнуть робити вже найближчим часом, на нього передбачено 1 млн 200 тисяч грн.

— На цей рік у нас заплановано будівництво і відкриття Кардіологічного центру на базі лікарні «Кременчуцька». Цей напрямок є ефективним і лікарня багато чого робить для того, щоб ми могли надавати ширший спектр послуг людям із серцево-судинними захворюваннями. Ми подали цей проект на фінансування з державного і місцевого бюджету, — розповідає Ольга Усанова.

За словами Віктора Сичова, Кардіоцентр у Кременчуці з’явиться замість філіалу Інститут серця, який планували відкрити у нашому місті ще з минулого року.

— Це сталося тому, що змінилася концепція лікарні. Буде створена на базі Кардіологічного центру власна кардіохірургія. Але з Інститутом серця зберігаються і будуть зберігатися професійні зв’язки. Цього року на базі Інститут серця проходили стажування три анестезіологи-реаніматологи, кардіолог-інтервенціоніст, операційна сестра. І будуть їздити далі, — розповідає головний лікар «Кременчуцької».

Під час розмови з журналістами Віктор Сичов повідомив ще одну важливу новину для медицини Кременчука. У нашому місті, можливо, будуть проводитися операції з пересадки органів.

— Враховуючи те, що ми в місті намагаємося відкрити високоспеціалізовану хірургію, високотехнологічну, і те, що в місті є діалізний центр, для цього всього в Кременчуці має бути спеціаліст, з освітою трансплантолога, — розповідає Віктор Сичов.

Головний лікар порадився зі своїми колегами, але ніхто не виявив бажання їхати на навчання, тому Віктор Сичов прийняв рішення податися на навчання самостійно.

— Враховуючи мій професійний шлях (я працював у Інституті Шалімова – зараз він входить в пілотний проект МОЗу по трансплантології (1 з 4-х інститутів). Може зараз я відкриваю карти, що з цього вийде, я не знаю, але, як кажуть — ріж останній помідор! Я бував уже неодноразово в інституті Шалімова, у відділі пересадки нирки, і у нас була досягнута усна домовленість про те, що якщо є діалізний центр і є певна кількість пацієнтів, які потребують цього, і ми являємося лікарнею швидкої допомоги, закладом, який у всьому світі стоїть на передовій трансплантології, дуже було б недалекоглядно не сумістити це в одне ціле. А з урахуванням того, що спеціалізація трансплантологія – не тематичне удосконалення, куди ми їздимо на 1-2 місяці, а займає 5 місяців, я час від часу відлучаюся з лікарні. І ті часи, коли я в Києві на спеціалізації, я відвідую операції з пересадки органів. І якщо зібрати все в одну точку – Інститут серця з пересадкою серця, Інститут Шалімова, в якому роблять пересадки нирок і печінки, Кременчук, в якому ми потроху розвиваємо подібний рівень медицини, то я не бачу нічого поганого в тому, що хтось кудись їздить навчатися, — так відповів Віктор Сичов на закид одного з місцевих журналістів про те, що головний лікар записався на довготривале навчання і у робочі дні, іноді, не буває на місці у лікарні. — Якщо вважається нормою те, що пацієнти з Кременчука і Кременчуцького району можуть поїхати і зробити ці операції десь інде, і знайти кошти на супровід, проживання, харчування та інше, то я вважаю нормою – створення комплексної медицини. І робити її треба тут, у Кременчуці, — каже Віктор Сичов.

Чи вдасться зробити кременчуцьким медикам все заплановане – ми дізнаємося протягом найближчих років.

Поделиться в соц сетях
Оставьте свой отзыв
Ближайшие события


Популярные новостиСвежие новости