ПОЛТАВСКАЯ ОБЛАСТЬ

06.03.2018 13:43 Александр Бугай

У Кременчуці «препарували» німецьку компанію, яка подарувала місту газовидобувну установку за 63 тисячі євро

Кременчук позбавив німецьких інвесторів права на дегазацію Деївського сміттєзвалища, «по тихому» віддавши цю роботу місцевій компанії та не провівши жодного конкурсу

5 березня німецький інвестор Йорг Майсснер, компанія якого ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища» встановила і подарувала Кременчуку власну газовидобувну установку за 63 тисячі євро, прибув у Кременчук, щоб дізнатися, чому його компанію позбавили права на роботу на Деївському сміттєзвалищі.

Інформацію про те, що його компанія більше не інвестуватиме в Кременчуцьке підприємство після років співпраці, пан Йорг дізнався у серпні 2017 року. Тоді, за його словами, на Деївському сміттєзвалищі під Кременчуком вже проводила якісь роботи місцева компанія ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук», хоча фактично, не мала на це права.

Самі ж депутати, навіть не підозрюючи, що сталося, у жовтні 2017 року проголосували на сесії за поправку без обговорень до земельного сервітуту, віддавши право працювати на звалищі не німецькому інвестору, а іншій компанії, назва якої не вказувалася.

На минулому виїзному засіданні земельної комісії депутати дізналися, нова компанія дійсно вже працює на звалищі.

Після того, як ця інформація оприлюднилася, радник мера з юридичних питань Руслан Ульянов прокоментував членам комісії і журналістам цю подію, повідомивши, що німецькі інвестори тривалий час нічого не робили на звалищі, тому місту робота з ними не вигідна.

Німцю порадили зв’язатися з нардепом Шаповаловим

5 березня на засіданні комісії в мерії Кременчука депутати намагалися встановити істину і вимагали ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» надати їм інформацію про компанію та про те, які вигоди може отримати місто у співпраці з нею. Але, оскільки представників компанії на засіданні не було, документів для вивчення їм ніхто не передав.

— Все те що відбувається, то для мене корупція чистої води, у мене питання до пана Ульянова. Ви були тою людиною, яка заявила членам комісії, що договір з нами не вигідний місту. На минулому тижні я дивився інтерв’ю з вами де йшла мова про вигоду, яку отримає місто у співпраці з нами, і ви сказали, що не знаєте цифр і вони вас не цікавлять. Тому я прийняв пропозицію депутата Оксани Піддубної прийти сьогодні на засідання. Я думав, що все обговорено, на жаль, депутати прийняли таке рішення, ми його приймаємо. Звісно, ми не мали б нічого проти, якби це був конкурс, якби виграло підприємство, яке запропонувало більш вигідні умови. Якби конкуренція була чесною і прозорою, то я б подякував конкурентам і привітав їх. Але цього не відбулося. За один місяць це підприємство отримало величезну кількість дозволів і розпочало роботу. Я не знаю, як такий об’єм робіт міг бути зроблений за один місяць в рамках діючого законодавства, — сказав пан Йорг.

Під час обговорення на засіданні мова зайшла про те, що влітку 2017 року до Йорга Майсснера надійшла пропозиція від представників народного депутата Юрія Шаповалова про співпрацю.

— В липні 2017 року я отримав інформацію про те, що на полігоні буде задіяно інше підприємство. Мені порекомендували зв’язатися з паном Шаповаловим, оскільки жоден проект у Кременчуці не робиться без його особистої згоди. Варто зізнатися, я хотів з ним зв’язатися, але питання вирішилося само собою, бо до мене звернувся представник компанії «Кліар Енерджі-Кременчук» і запитав, чи не хочемо ми разом з ними реалізовувати проект у Кременчуці та інших регіонах України. Ми порадилися і відмовилися, бо ми не працюємо за такими схемами. Бо в кожному місті, де працює ця компанія, так чи так є проблеми. Я на той момент не знав ні Шаповалова особисто, ні його імені. Представник, який пропонував співпрацю, не назвався, але повідомив, що робота його компанії в Кременчуці вже погоджена. Я написав листа меру Кременчука і там усе озвучив. Повторюся, 16 серпня ми зустрілися з мером і нас завірили, що співпраця з нами продовжується, — сказав пан Йорг.

Партнерство німецької компанії з Кременчуком та Вінницею

За словами німецького інвестора, вони мали підписану домовленість із Кременчуком і Полтавською областю. Зі своєї сторони інвестори зобов’язалися побудувати газозбірну систему і 2-3 рази на рік дегазувати звалище.

— Ми зі своєї сторони виконали всі взяті зобов’язання. Якби ми пішли по шляху, за яким пішли «Кліар Енерджі-Кременчук», то уже б в 2015 році була б електростанція, яка виробляла б енергію завдяки видобутому газу. Але ми пішли по законодавству України, — каже німецький інвестор.

Як розповів пан Йорг, у них вже є подібний успішно реалізований проект в Україні і ще два зараз на етапі реалізації. Починаючи з 2016 року їх компанія співпрацює з Вінницею, побудувала там подібну установку та вже продає електрику по зеленому тарифу.

— За договором з вінницьким комунальним підприємством, ми віддаємо в бюджет міста 10 % від прибутку з продажу електроенергії по зеленому тарифу. В коштах це 250 тис. грн на місяць. Ми дуже добре комунікуємо з містом, з компідприємством, полігон намагаємося привести у відповідність з європейськими стандартами. Я тричі запрошував колег з Кременчука. На жаль, жодного запрошення вони не підтримали, — каже Йорг Майсснер.

За словами пана Йорга, з 13 жовтня 2017 року під Кременчуком на Деївському сміттєзвалищі дозволили працювати «Кліар Енерджі-Кременчук», але документа, що підтверджує це, він не бачив.

— Я б хотів сказати, що я не бачив рішення міськради про затвердження «Кліар Енерджі-Кременчук». Я бачив рішення, що наш інвестиційний договір не був затверджений. Після консультації наших юристів я роблю висновок, що «Кліар Енерджі-Кременчук» працює незаконно і ми будемо розбиратися в цьому у всіх правових ключах, що є в рамках діючого законодавства. Яким чином в серпні там щось хтось будував, якщо лише в жовтні депутати прийняли рішення, я не знаю, — каже німецький інвестор.

Скільки Кременчук міг би отримувати від співпраці з німецьким інвестором

Йорг Майсснер розповів, що Кременчук мав би від співпраці з його компанією коштів більше, ніж Вінниця.

— Результат в Кременчуці був би більшим, бо у вас є система, яку ми побудували і віддали місту. Ми б її брали в оренду у Кременчука. І ця сума була б усталена. Десь понад 270 тисяч гривень. На комісії ми тоді дуже детально обговорили і я тоді пояснив в чому різниця між Вінницею і Кременчуком. У Вінниці – є виручка від виробітку електроенергії, у Кременчука – окрім виручки, була тверда сума від оренди. Загалом, місту було запропоновано 20% від загальної суми.

За словами депутата міськради Миколи Бокована, за 10 років функціонування німецької газовидобувної станції місто все ще не отримало ніяких фінансових коштів. На що пан Йорг пояснив, що вони на Деївському сміттєзвалищі ще не почали заробляти ніяких коштів, лише вкладали.

— На основі чого ми мали платити? Ми не продавали електроенергію, а лише проводили дегазацію полігону, знижували пожежонебезпечність. Яку тоді вигоду отримував я протягом 5 років? Ми провели сертифікацію цього проекту в Міністерстві охорони навколишнього середовища, отримали ще ряд сертифікацій, а прибутку – не мали. Працювали за сертифікатами по Кіотському протоколу і це було б прибутково. Сертифікати були на ім’я КТП 1628. Щорічно в кінці року в листопаді загальна сума сертифікатів реєструвалася в Мінекології України. З 2014 року ми надіялися, що нам вдасться ці сертифікати детермінувати. Але на момент детермінації ціни на сертифікати різко знизилися, ми вирішили, що буде недоцільно їх детермінувати, бо нам би довелося заплатити 30-40 тисяч євро. В 2015 році був прийнятий закон про зелений тариф і з того моменту ми переформатували наш проект і запланували побудувати електростанцію і продавати електрику по зеленому тарифу, — каже пан Йорг.

Як розповів німець, повний цикл, завдяки якому можна добути електроенергію, коштує близько 1.9 млн євро. Такі кошти інвестори витратили на потужності у Вінниці.

— У Кременчуці я особисто вніс 63 тисячі євро для побудови газовидобувної станції, яку подарував місту. Всі інші кошти були сплачені в парі з КТП за інші послуги, на які ми не виставляли Кременчуку рахунки — встановлення, підвозка, підсипка. Оскільки у КТП контрольний пакет акцій, КТП вносило туди свої кошти і послуги теж. Мені було дивно, що КТП не цікаві свої капіталовкладення і вони заводять на звалище інше підприємство, — каже Йорг Майсснер.

Контраргументи представників кременчуцької влади

Під час зустрічі німецький інвестор також задав запитання раднику мера Руслану Ульянову.

— Пане Ульянов, ви були ініціатором того, щоб договір з нами не був підписаний, ви як юррадник обґрунтували, що договір з нами не є ефективним. І в противагу цьому чув, що ви, навіть, не знаєте найважливіших деталей стосовно «Кліар Енерджі-Кременчук». Я чекав, що ви скажете, що умови цієї компанії кращі, ніж у нас, але цього не сталося. Як ви тоді, не знаючи фінансової сторони, кажете, що наші умови економічно не вигідні, — сказав пан Йорг.

За словами Руслана Ульянова, коли він казав про те, в чому йому дорікнув Йорг Майсснер, то діяв як депутат, а не радник мера.

— Це моє власне бачення того чи того питання. Коли я озвучував ініціативу, я не мав на увазі економічні вигоди чи невигоди співпраці. Я оцінював вигоди екологічної співпраці з містом і виходив з того що газ, який накопичується на звалищі, є небезпечним. Ви зобов’язувалися проводити дегазацію, а її не було більше 20 років, за моєю інформацією вона не проводилася. Оскільки протягом більш як 10 років ви не змогли реалізувати цей проект, то треба знайти тих, хто може це реалізувати швидко і ефективно. Економічні вигоди цього питання мене турбували в останню чергу. Вивчаючи документи я, як юрист, побачив багато розпливчастих формулювань і відсутність цифр. Ним можна було вільно маніпулювати. Також, коли вносився проект, пан Йорг наполягав на тому, щоб контрольний пакет був у нього. Сукупність цих питань мене насторожила і я подумав, що нема сенсу погоджувати цей проект. І це підтримало більшість депутатів, — сказав Руслан Ульянов.

В свою чергу, Йорг Майсснер зауважив, що у договорі були суми, бізнес-план і взагалі, все було детально прописано.

— Всі пропозиції ми, навіть, надали нашим конкурентам, щоб довести, що наші умови кращі. Але я приймаю вашу думку, бо у вас є своє бачення і ви маєте інший рівень поінформування, — сказав Йорг.

В той же час, депутат міськради Ганна Павленко зауважила, що інформація пана Ульянова про те, що не проводилася дегазація може бути неправдивою.

— Ви кажете, близько 20 років не проводилася дегазація? Коли у Львові сталася пожежа на сміттєзвалищі, я на сесії запитала у пана мера, чи не буде у нас такого? Чи дегазується звалище? Мер сказав, що газ відводиться, все в порядку, — сказала Ганна Павленко.

За словами представників КАТП 1628, дійсно, дегазація таки відбувалася, але шляхом спалювання газу із викидами в атмосферу. Також комунальники зауважили, що «Кліар Енерджі-Кременчук» почала проводити дегазацію з 1 дня роботи з переробкою у електричну енергію. Свердловини і устаткування німців вони не використовували, пробили свердловини свої.

На наступне засідання земельної комісії, яке пройде 15 березня, депутати затребували документи підприємства «Кліар Енерджі-Кременчук» та вимагали запросити і самих представників цієї компанії.

Найближчим часом депутати будуть розбиратися, чи дійсно проект від «Кліар Енерджі-Кременчук» вигідніший для міста, та як так сталося, що компанія пройшла без конкурсного відбору.

Поделиться в соц сетях
‡агрузка...
Оставьте Свой отзыв