ПОЛТАВСКАЯ ОБЛАСТЬ

23.03.2018 22:57 Александр Бугай

Полтавка розповіла, кому не варто братися за зелений туризм

Наталія Ковінська вже кілька років приймає туристів у своїй хаті

Якщо людина не готова до чи не цілодобового спілкування з гостями — зелений туризм не для неї.

Так вважає полтавка Наталія Ковінська, яка не перший рік працює у цій сфері бізнесу. До того ж, за її словами, спілкуватися ще й потрібно вміти правильно.

«Треба знати психологію. Адже всі різні. Що комусь добре, те іншому може бути неприйнятним. А варто шукати спільну мову з усіма».

Які категорії туристів є? Умовно?

Різні. Є пасивні. Вони приїздять, і їм треба полежати десь на пляжі, почитати, «політати в хмарах». Інші навпаки – дуже активні. У мене кияни таким вирізняються, і я їх дуже люблю. Тільки приїхали, і одразу: «Так, оце ми їдемо на Гелон, завтра ви нас в Диканьку везете, післязавтра — гуляємо Полтавою. І їм все це цікаво-цікаво…»

Як ви прийшли до зеленого туризму? Що порадите ще на початковому етапі тим, хто бажає взятися за цей бізнес?

У більшості людей, які цим займаються, і в мене в тому числі, починалося все, як хобі. Я працювала директором Центру зайнятості Полтавського району, потім в адміністрації, а далі — пішла на пенсію і… вакуум. Нічим зайнятися. Тоді до мене на дачу почали приїжджати люди. Я їх возила, водила, зробила таку стежку, де зі скандинавськими палями ми ходили. Тобто далі вималювалося в таку концепцію.

В моєму випадку є історія з ханом Кубратом. Якщо немає такого Курбата, варто вивчити добре історію того краю, де знаходиться садиба. Які там видатні люди були, можливо, якась родзинка у стравах, якими можна дивувати, чи вино хтось давить унікальне, щодо чого можна проводити майстер-класи. Може це буде якийсь пересувний пункт для велотуристів, чи медичний туризм – Касьяна місцевого якогось знайти. Це вже буде наступним кроком після того, як зрозумієте, що можете день і ніч спілкуватися з людьми.

Які подальші кроки?

А вже далі будуєте шлях, яким будете йти. Не варто забувати про «хліб і видовища». Адже, коли турист відпочив, поїв, то йому хочеться щось дізнатися про місцину, кудись поїхати, тощо.

Якщо докладніше говорити про ризики у сфері зеленого туризму?

Якраз ця складова — не вагома часто у зеленому туризмі. Адже це не той бізнес, у який ви вклали гроші і можете «прогоріти». Адже витрачаєтеся на свою хату – її облаштовуєте, доводите до якогось рівня.

А який рівень це може бути для початку? Яка у вас садиба? Що за село?

Село у мене таке собі звичайнісіньке. Проживає 500 людей, звідти їдуть, хати руйнуються. Але чисте повітря, екологія – все це є. Спочатку думала назвати садибу «Лелечин край», щоб там наче в самій садибі реклама оцього всього крилася. Але, коли я познайомилася з історією про хана Кубрата (при чому інформації мало про нього), зупинилася на цьому.

Мені пощастило, що відома науковиця Віра Жук стала займатися булгарами, ханом Кубратом. Його скарб (25 кг золотих і 50 кг срібних виробів) був знайдений у 1912 році, а лише у 1984 році німецький науковець Верненр зробив висновок, що це захоронення хана Кубрата. Сам же хан був родоначальником булгар. І болгари приїздять тепер, поклоняються – стоять здорові чоловіки і ридають біля пам’ятника. Був і батько Філіпа Кіркорова. Дуже цікаво – вони щороку збираються. Були у них плани там збудувати комплекс – готель, стоянку. Поки задуми не здійснили.

Як щодо доходу?

Після того, як вирішите, що готові цим займатись, варто розуміти, що одразу якогось доходу там не буде. Це вже на перспективу.

Чому на Полтавщині масово люди не займаються зеленим туризмом?

Бо тут треба бути дипломатом, психологом, прибиральником, кухарем, екскурсоводом – і все це в одному обличчі. Адже туристи приїздять із різними рівнями розвитку, і господарі повинні бути цікавими для різних категорій. Тож, треба постійно навчатися.

 

Поделиться в соц сетях
‡агрузка...
Оставьте Свой отзыв