ПОЛТАВСКАЯ ОБЛАСТЬ

18.04.2018 08:52 Ігор Довженко

Художник Едуард Кірич розповів, як створював мультфільм «Енеїда», про творчий шлях та як захопився мистецтвом

Художник поспілкувався з полтавцями та подарував малюнки мультфільму Полтавському літературно-меморіальному музею

17 квітня на одній з полтавських вулиць оселився літературний герой Котляревського – Еней. Бронзову міні-скульптуру встановили на будівлі ЦУМу. Такий арт-об’єкт з’явився в місті завдяки полтавцю Вадиму Ямщикову. На 220-річчя першого видання славнозвісної «Енеїди» та відкриття бронзового «моторного парубка» Енея завітав Едуард Кірич, який працював над створенням однойменного мультфільму.

На творчій зустрічі у музеї Котляревського полтавці мали змогу переглянути уривок з мультфільму «Енеїда» та поспілкуватися з художником — аніматором Едуардом Іллічем Кіричем, який створив такі відомі мультфільми, як «Енеїда», «Слово о полку Ігоревім», мультфільми про козаків.

Полтава

Над створенням «Енеїди» працювала талановита команда – режисер Володимир Дахно, художник та автор сценарію Едуард Кірич, композитор Ігор Поклад, які працювали над фільмом 3 роки. Українці побачили на екранах «Енеїду» у 1991 році.

Двадцять разів малював Енея. Перемішавши в уяві та поспавши, вранці я встав і сказав, що оце таким буде Еней. Трохи кумедний, карикатурний, легковажний. Це героїчний образ. На кожне речення я робив картинку, все зважував. Щоб втілити всіх героїв Котляревського потрібно було ще вивчити ту культуру. Навіть одяг та міміка мали бути смішними. Моє діло – динаміка. Я повинен був розказати, що вони там витворяли, як їли, пили, мандрували. Нептунів теж було 20 штук, а те, що потрапило на екран, це вже – відбір, — зізнається художник.

Полтава, Едуард Кірич

Чи використали Ви особисті риси в образі Енея?

Використав свої. Я читав твір Котляревського ще з 10-ти років. Я любив цю «Енеїду», не знаючи, що тоді чекало на мене попереду та якою буде моя професія. Це заклалося як «цвях у голову». І я почав усе життя розшуковувати. Я на ньому вчився і українській мові.

У стрічці «Енеїда» більшість образів не говорять. Як ви обирали, хто буде говорити, а хто — ні?

Ми виросли на мультфільмах «Діснею», які були озвучені акторами. На «Союзмультфильмах» також всі репліки озвучували актори та актриси. У нас в той час була українська студія. Звичайно, ми також мали роботи з репліками. Проте щодо «Енеїди» ми вирішили, що це буде карикатура в русі.

Чи впливала цензура, яка була за радянських часів, на роботу над створенням фільму?

Ні, тоді вже студія закривалася і був план, щоб ми встигнули зробити. У 1988-му році вперше на екрані з’явився жовто-блакитний прапор України, якого тоді ще ніде не було і внизу був напис «Римська Січ».

Знаковими в творчості є картини «Енеїда», «Лис Микита» Івана Франка, «Козаки» та «Слово о полку Ігоревім». Як вони відобразилися на вашій творчості?

Чим більше робив, тим краще. Розумієте, ставало менше помилок, адже коли ти багато працюєш, то удосконалюєшся. Але мені пробачали деякі помилки.

Наразі Едуард Ілліч вже не створює мультфільми, адже в сучасний час їх створюють за допомогою комп’ютерів.

кадри мультфільму

Чи пішли діти та рідні за Вашим творчим шляхом?

Ніхто не пішов моїм шляхом. Побачивши, як я ним ходив, то ніхто не наважився і навіть не думали про це. Навіть перед Новим роком працювали над сценами. Це тільки любов до цього потрібна.

Доля Вам пророкувала кар’єру оперного співака. Чи це правда?

Я просто дуже люблю музику. Розумієте, кінематограф зробив з мене такого собі персонажа. Коли робиться анімація, був монтажний стіл, де плівка закладалася. І музика, і акторська репліка, і все це крізь тебе йде. Звичайно, воно не могло не торкнутися. Через мене і музика пройшла, і акторство, і я розуміюся на фразі, як її сказати, на літературі. Це все формувало мене.

Як ви захопилися цим мистецтвом?

Винними в цьому є трофейні фільми, адже Диснеївські роботи — це ж найвище мистецтво. Дитина не знає, що це намальовано і треба 14 тисяч малюнків зробити на 10 хвилин. Лише потім я зрозумів, що це тяжка праця, але я вже попався.

Як Ви створювали мультфільми?

Спочатку я створював робочий кадр — кальку, яка є напівпрозорою. Коли ти хочеш змінити рух, то потрібна прозорість, щоб малюнок, який попереду теж було видно. Зверху на малюнках знаходилися маленькі кільця, завдяки яким кадри рухалися. Усе фіксується. Спочатку були підготовчі малюнки, які потім обводили чорною тушшю. А потім віддавали малюнки, де на одній стороні був контур, а на іншій – колір. Це лише ненормальна людина може витримати, — сміється художник.

За радянських часів Ви встигли зробити не один мультфільм про козаків, а за часи незалежної України – лише один. Чому наразі не створюють ?

У той час на козаків дивилися зі сміхом, а наразі просто немає коштів. На козаків були десятки сценаріїв. Люди вдячні, що вони виросли на наших мультфільмах. Проте потім студія розпалася, і вже зараз аніматори мають студії вдома.

Чи є надія на відродження? Де навчають цьому в Україні?

Добре що, ще залишилися такі люди. Мої колеги ще працюють в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Вони викладають анімацію, акторську майстерність, малюнки. Проте колеги вже працюють і на комп’ютерах.

Як доля з авторським правом на козаків?

Добре, що трапилася гарна людина, якій наразі належить авторське право. Він також інколи виплачує мені кошти. Авторське право – це жах, смерть.

Наприкінці творчої зустрічі художник Едуард Кірич подарував свої малюнки «Енеїди» Полтавському літературно-меморіальному музею Котляревського.

Довідка: Кірич Едуард Ілліч — український художник-аніматор, сценарист. Народний художник України. Член Спілки художників України, член Спілки кінематографістів України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка. 

Автор: Алла Шабельник

Поделиться в соц сетях
‡агрузка...
Оставьте Свой отзыв